https://csitjournal.khmnu.edu.ua/index.php/csit/issue/feedComputer systems and information technologies2024-11-04T08:01:45+00:00Говорущенко Тетяна Олександрівнаcsit.khnu@gmail.comOpen Journal Systems<div class="additional_content"> <p><strong><span class="VIiyi" lang="uk"><span class="JLqJ4b" data-language-for-alternatives="uk" data-language-to-translate-into="en" data-phrase-index="0">ISSN </span></span></strong><span class="VIiyi" lang="uk"><span class="JLqJ4b" data-language-for-alternatives="uk" data-language-to-translate-into="en" data-phrase-index="0">2710-0766<br /></span></span><span class="VIiyi" lang="uk"><span class="JLqJ4b" data-language-for-alternatives="uk" data-language-to-translate-into="en" data-phrase-index="0"><strong>ISSN</strong> 2710-0774 (online)<br /></span></span></p> <p><strong><span class="VIiyi" lang="uk"><span class="JLqJ4b" data-language-for-alternatives="uk" data-language-to-translate-into="en" data-phrase-index="0"> Публікується </span></span></strong><span class="VIiyi" lang="uk"><span class="JLqJ4b" data-language-for-alternatives="uk" data-language-to-translate-into="en" data-phrase-index="0">з 2020 року.</span></span></p> <p><strong><span class="VIiyi" lang="uk"><span class="JLqJ4b" data-language-for-alternatives="uk" data-language-to-translate-into="en" data-phrase-index="0">Видавництво: </span></span></strong><span class="VIiyi" lang="uk"><span class="JLqJ4b" data-language-for-alternatives="uk" data-language-to-translate-into="en" data-phrase-index="0">Хмельницький національний університет</span></span><span class="VIiyi" lang="uk"><span class="JLqJ4b" data-language-for-alternatives="uk" data-language-to-translate-into="en" data-phrase-index="0"> (Україна)<br /></span></span><strong><span class="VIiyi" lang="uk"><span class="JLqJ4b" data-language-for-alternatives="uk" data-language-to-translate-into="en" data-phrase-index="0">Періодичність:</span></span></strong><span class="VIiyi" lang="uk"><span class="JLqJ4b" data-language-for-alternatives="uk" data-language-to-translate-into="en" data-phrase-index="0"> 4 рази на рік<br /></span></span><strong><span class="VIiyi" lang="uk"><span class="JLqJ4b" data-language-for-alternatives="uk" data-language-to-translate-into="en" data-phrase-index="0"> Мови рукопису: </span></span></strong><span class="VIiyi" lang="uk"><span class="JLqJ4b" data-language-for-alternatives="uk" data-language-to-translate-into="en" data-phrase-index="0">англійська </span></span></p> <p><strong><span class="VIiyi" lang="uk"><span class="JLqJ4b" data-language-for-alternatives="uk" data-language-to-translate-into="en" data-phrase-index="0">Редактори: </span></span></strong><a href="http://ki.khnu.km.ua/team/govorushhenko-tetyana/"><span class="VIiyi" lang="uk"><span class="JLqJ4b" data-language-for-alternatives="uk" data-language-to-translate-into="en" data-phrase-index="0">Т.О. Говорущенко (Україна, Хмельницький),</span></span></a></p> <p><strong><span class="VIiyi" lang="uk"><span class="JLqJ4b" data-language-for-alternatives="uk" data-language-to-translate-into="en" data-phrase-index="0"> Свідоцтво про державну реєстрацію друкованого ЗМІ: </span></span></strong>Зареєстровано Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення<br />Ідентифікатор медіа : <strong>R30-03986</strong><br /><strong>Рішення Національної ради від 25.04.2024 №1373</strong></p> <p><strong><span class="VIiyi" lang="uk"><span class="JLqJ4b" data-language-for-alternatives="uk" data-language-to-translate-into="en" data-phrase-index="0"> Реєстрація: </span></span></strong><span class="VIiyi" lang="uk"><span class="JLqJ4b" data-language-for-alternatives="uk" data-language-to-translate-into="en" data-phrase-index="0">категорія Б <br /></span></span></p> <p><strong><span class="VIiyi" lang="uk"><span class="JLqJ4b" data-language-for-alternatives="uk" data-language-to-translate-into="en" data-phrase-index="0">Умови ліцензії: </span></span></strong><span class="VIiyi" lang="uk"><span class="JLqJ4b" data-language-for-alternatives="uk" data-language-to-translate-into="en" data-phrase-index="0">автори зберігають авторські права та надають журналу право першої публікації разом з твором, який одночасно ліцензується за ліцензією <a href="http://creativecommons.org/licenses/by/4.0/">Creative Commons Attribution International CC-BY</a>, що дозволяє іншим ділитися роботою з підтвердженням авторства роботи та первинної публікації в цьому журналі</span></span><strong><span class="VIiyi" lang="uk"><span class="JLqJ4b" data-language-for-alternatives="uk" data-language-to-translate-into="en" data-phrase-index="0">. </span></span></strong></p> <p><strong><span class="VIiyi" lang="uk"><span class="JLqJ4b" data-language-for-alternatives="uk" data-language-to-translate-into="en" data-phrase-index="0">Заява про відкритий доступ: </span></span></strong><span class="VIiyi" lang="uk"><span class="JLqJ4b" data-language-for-alternatives="uk" data-language-to-translate-into="en" data-phrase-index="0">журнал "Комп'ютерні системи та інформаційні технології" забезпечує негайний відкритий доступ до свого змісту за принципом, що надання вільного доступу до досліджень для громадськості підтримує більший глобальний обмін знаннями. </span></span><span class="VIiyi" lang="uk"><span class="JLqJ4b" data-language-for-alternatives="uk" data-language-to-translate-into="en" data-phrase-index="0">Повнотекстовий доступ до наукових статей журналу представлений на офіційному веб-сайті в розділі Архіви.</span></span></p> <p><strong><span class="VIiyi" lang="uk"><span class="JLqJ4b" data-language-for-alternatives="uk" data-language-to-translate-into="en" data-phrase-index="0">Адреса: </span></span></strong><span class="VIiyi" lang="uk"><span class="JLqJ4b" data-language-for-alternatives="uk" data-language-to-translate-into="en" data-phrase-index="0">Міжнародний науковий журнал “Журнал комп’ютерних систем та інформаційних технологій”, Хмельницький національний університет, вул. 11, м. Хмельницький, 29016, </span></span><span class="VIiyi" lang="uk"><span class="JLqJ4b" data-language-for-alternatives="uk" data-language-to-translate-into="en" data-phrase-index="0">Україна</span></span><strong><span class="VIiyi" lang="uk"><span class="JLqJ4b" data-language-for-alternatives="uk" data-language-to-translate-into="en" data-phrase-index="0">.</span></span></strong></p> <p><strong><span class="VIiyi" lang="uk"><span class="JLqJ4b" data-language-for-alternatives="uk" data-language-to-translate-into="en" data-phrase-index="0"> Тел .: </span></span></strong><span class="VIiyi" lang="uk"><span class="JLqJ4b" data-language-for-alternatives="uk" data-language-to-translate-into="en" data-phrase-index="0">+380951122544. </span></span></p> <p><strong><span class="VIiyi" lang="uk"><span class="JLqJ4b" data-language-for-alternatives="uk" data-language-to-translate-into="en" data-phrase-index="0">Електронна адреса: </span></span></strong><span class="VIiyi" lang="uk"><span class="JLqJ4b" data-language-for-alternatives="uk" data-language-to-translate-into="en" data-phrase-index="0">csit.khnu@gmail.com.</span></span></p> <p><strong><span class="VIiyi" lang="uk"><span class="JLqJ4b" data-language-for-alternatives="uk" data-language-to-translate-into="en" data-phrase-index="0">Веб-сайт: </span></span></strong><span class="VIiyi" lang="uk"><span class="JLqJ4b" data-language-for-alternatives="uk" data-language-to-translate-into="en" data-phrase-index="0">http://csitjournal.khmnu.edu.ua.</span></span></p> </div>https://csitjournal.khmnu.edu.ua/index.php/csit/article/view/320ПРОГНОЗУВАННЯ ТЕМПЕРАТУРИ ЗЕМНОЇ ПОВЕРХНІ В КОНТЕКСТІ РОЗВИТКУ СТАЛИХ МІСТ І СПІЛЬНОТ2024-09-12T06:32:34+00:00Тетяна ГОВОРУЩЕНКОtat_yana@ukr.netВіталій АЛЕКСЕЙКОvitalii.alekseiko@gmail.com<p><em>У статті розглянуто аспекти прогнозування температури земної поверхні для ефективного планування та розвитку сталих міст і спільнот. Актуальність дослідження полягає в необхідності розробки ефективних підходів до аналізу та прогнозування кліматичних даних, задля своєчасного визначення існуючих проблем та шляхів їх вирішення, відповідно до цивілізаційних викликів.</em></p> <p><em>Проаналізовано тенденції зміни температури земної поверхні з середини ХХ до початку ХХІ століття, на прикладі п’яти мегаполісів, розташованих у різних регіонах: Токіо (Японія), Лагос (Нігерія), Берлін (Німеччина), Сінгапур (Сінгапур) та Белу-Орізонті (Бразилія). Наведено результати аналізу змін середньомісячних і середньорічних температур. Визначено фактори, що впливають на формування температурного режиму кожного з міст. Охарактеризовано роль урбанізації як ключового чинника розвитку міста та розглянуто зумовлені нею основні виклики. Так, загальне підвищення температури поверхні землі в містах відображає глобальні тенденції, зумовлені урбанізацією та зміною клімату. Однак специфічні місцеві фактори, такі як ефективна кліматична політика та озеленення міст, можуть призвести до різних тенденцій зміни температури поверхн Землі, що чітко простежується на прикладі Берліна. І навпаки, швидка урбанізація та промислове зростання без адекватних заходів сталого розвитку можуть призвести до підвищення температури, яке спостерігається в Лагосі.</em></p> <p><em>Здійснено огляд мегаполісів з точки зору сталого розвитку. Розглянуто перспективи розвитку міст та заходи, спрямовані на зменшення ефекту міського теплового острова. Описано роль сучасних технологій, зокрема машинного навчання, для прогнозування температури поверхні суші. Обґрунтовано доцільність прогнозування температури поверхні суші, з метою реалізації стратегій пом’якшення негативних наслідків та досягнення цілей сталого розвитку.</em></p> <p><em>Проведене дослідження дозволяє переконатися в необхідності відповідального підходу до проектування та розвитку сталих міст і громад. Температура земної поверхні є одним з ключових показників, що дозволяє відстежувати основні тенденції міського життя та може бути індикатором ефективності стратегій, що застосовуються для підвищення комфорту та сталого розвитку.</em></p>2024-09-26T00:00:00+00:00Авторське право (c) 2024 Computer systems and information technologieshttps://csitjournal.khmnu.edu.ua/index.php/csit/article/view/315АНАЛІЗ ПІДХОДІВ ПРОЄКТУВАННЯ ОНТОЛОГІЧНИХ МОДЕЛЕЙ АДАПТИВНОЇ ПРОГРАМНОЇ СИСТЕМИ2024-09-02T17:48:38+00:00Ілля ЛУЦИКillia.i.lutsyk@lpnu.uaДмитро ФЕДАСЮКdmytro.v.fedasyuk@lpnu.ua<p><em>В роботі проаналізовані підходи до проєктування онтологічних моделей адаптивних програмних систем. Для оцінювання якості спроєктованих онтологій використано спеціалізовані групи метрик, що дозволяють визначити недоліки в структурі та функціонування моделі. Проведено аналіз використання онтологічних моделей у процесі проєктування та розробки адаптивних програмних систем. Встановлено, що онтологічний підхід дозволяє більш ефективно представити предметну область, що в свою чергу покращує процес конфігурування програмного забезпечення. Використання онтологічних моделей дозволяє гнучко реагувати на зміни вимог користувачів без необхідності безпосереднього оновлення початкового коду програмного забезпечення.</em></p> <p><em>Представлено процес проєктування онтологій на основі класичного та абстрактного підходів. Визначено, що використання класичного підходу до проєктування онтологічних моделей може ускладнювати процес адаптації через необхідність зміни структури та реконфігурації системи. Для вирішення даної проблеми запропоновано абстрактний підхід який забезпечує динамічність процесу адаптації, без необхідності повної реконфігурації системи.</em></p> <p><em>Визначено набір спеціалізованих метрик, які дозволяють проаналізувати онтологічну модель програмної системи, оцінюючи її синтаксичну і семантичну якість, відповідність правилам, інтероперабельність та можливість розширення. Проведено порівняльний аналіз абстрактного та класичного підходів до проєктування онтологічних моделей на основі визначених структурних метрик, а також метрик схеми та наповнення бази знань. Отримані значення структурно-ієрархічних метрик підтверджують якість та ефективність запропонованих підходів. Відповідно до визначених метрик, відсутність циклів та заплутаності у онтологічній моделі вказує на коректність побудови структури з точки зору ергономіки та можливість подальшої зміни структури та наповнення онтологічної моделі. Проаналізовані значення метрик схеми та наповнення бази знань демонструють кращу ефективність абстрактного підходу у процесі визначення конфігурації програмного забезпечення, який надає швидше та коректніше опрацювання онтологічних SWRL правил під час адаптації.</em></p>2024-09-26T00:00:00+00:00Авторське право (c) 2024 Computer systems and information technologieshttps://csitjournal.khmnu.edu.ua/index.php/csit/article/view/311ЗАЛЕЖНІСТЬ ШВИДКОСТІ Q-НАВЧАННЯ АГЕНТА ВІД ФАКТОРІВ У ХРЕСТИКАХ-НУЛИКАХ2024-09-02T17:51:39+00:00Кирило КРАСНІКОВkir_kras@ukr.net<p><em>Машинне навчання програмних агентів з підкріпленням має сьогодні широке застосування. Зокрема, Q-навчання, яке є безмодельною технікою навчання з підкріпленням, показало чудові результати в різних напрямках, таких як ігри, керування самокерованими автомобілями та роботами. Що стосується покрокових ігор, то багато вчених успішно застосовують його для навчання штучного інтелекту або для створення конкурентного суперника гравця-людини. Хоча алгоритми Q-навчання є добре вивченими, існує можливість параметричної оптимізації для досягнення максимальної швидкості навчання, враховуючи специфіку конкретної задачі, такої як покрокова настільна гра. Як показують результати цього дослідження, швидкість навчання може суттєво змінюватися в залежності від факторів. «Хрестики-нулики» – стара і проста гра, яка дає можливість спробувати Q-навчання без надмірних зусиль. Алгоритм є універсальним і може бути використаний до більш складних ігор. Варто зазначити, що ядро алгоритму навчання однакове для будь-якої схожої гри – змінюються лише правила та розмір дошки – що є однією з важливих властивостей Q-навчання.</em></p> <p><em>У статті досліджено вплив швидкості навчання та коефіцієнта запам’ятовування (дисконтування) на швидкість Q-навчання програмного агента для настільної гри «Хрестики-нулики». Проведено серію експериментів з використанням розробленої комп’ютерної реалізації алгоритму для аналізу кореляції між швидкістю навчання, коефіцієнтом запам’ятовування та швидкістю збіжності Q-навчання у вказаній грі. Представлено залежність швидкості навчання від кожного фактора. Результати показують суттєвий зв’язок між цими параметрами та швидкістю збіжності. Наприклад, швидкість збіжності зростає пропорційно до обох факторів, але у випадку фактора запам’ятовування приріст є приблизно в 1,4 рази менший. Практичне значення дослідження полягає в оптимізації факторів для досягнення ефективного навчання програмного агента з метою економії процесорного часу, оплата якого є однією з основних статей витрат підприємств у галузі інформаційних технологій. Крім того, дослідження сприяє кращому розумінню того, як працює Q-навчання в різних ігрових сценаріях, і надає рекомендації щодо вибору параметрів у застосуваннях, подібних до розглянутого</em></p>2024-09-26T00:00:00+00:00Авторське право (c) 2024 Computer systems and information technologieshttps://csitjournal.khmnu.edu.ua/index.php/csit/article/view/319ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ МЕТОДІВ ТА МОДЕЛЕЙ ДЛЯ ОЦІНЮВАННЯ РОЗМІРУ ТА ТРУДОВИТРАТ ПРИ ПРОЕКТУВАННІ МОБІЛЬНИХ ЗАСТОСУНКІВ2024-09-09T16:06:43+00:00Лідія МАКАРОВАlidiia.makarova@nuos.edu.uaМаксим ТАТАРЕНКОmulti3volume@gmail.com<p>Мобільні застосунки вже давно стали невід'ємною частиною повсякденного життя та завоювали популярність серед звичайних користувачів, дрібних компаній, великих підприємств. Системи, до яких раніше можна було отримати доступ через окремі програми або веб-інтерфейси, що працюють на десктопних (настільних) ПК, тепер пропонують альтернативні методи доступу через мобільні пристрої. Разом з тим, це зовсім окрема сфера програмного забезпечення. Можна сказати, що це ціла окрема екосистема. Створення функціонального програмного забезпечення для цієї екосистеми пов'язане з новими вимогами, обмеженнями та характеристиками, які не використовувалися у попередніх методах оцінювання метрик програмного забезпечення, таких як програми для персональних комп'ютерів або веб-застосунків. Мобільні застосунки мають нові функції, обмеження та можливості, які відрізняються від іншого програмного забезпечення. <br>Оцінювання розміру та трудовитрат допомагає команді розробників програмного забезпечення приблизно оцінити витрати, необхідні для більш успішної розробки такого програмного продукту, як мобільний застосунок. Рання оцінка розміру та трудовитрат необхідна для виявлення ресурсів, які можуть допомогти на початкових етапах реалізації проекту програмного забезпечення в рамках бюджету та у встановлені терміни. Достовірність оцінювання також має велике значення. Низька достовірність може призвести до переоцінки або недооцінки, що може мати погані наслідки для будь-якої компанії-розробника програмного забезпечення, зокрема мобільних застосунків. Однак придатність методів та моделей для вимірювання розміру та трудовитрат, які застосовуються для традиційного програмного забезпечення (програми для персональних комп'ютерів та веб-застосунки) не завжди забезпечує потрібну достовірність для мобільних застосунків.<br>Основна мета статті - проаналізувати використання різних методів та моделей для оцінювання розміру та трудовитрат при розробці мобільних застосунків, у тому числі і для ОС Android на початкових етапах їхнього проектування. Наводиться короткий опис основних та широко поширених методів і моделей, які застосовуються для оцінювання розміру та трудовитрат таких як: Lines of Code (LOC), Function Points (FP), COCOMO and COCOMO 2, COSMIC, FiSMA, застосування регресійного аналізу для побудови математичних моделей. Виконується безпосередньо аналіз методів та моделей запропонованих різними авторами.</p>2024-09-26T00:00:00+00:00Авторське право (c) 2024 Computer systems and information technologieshttps://csitjournal.khmnu.edu.ua/index.php/csit/article/view/318ДОСЛІДЖЕННЯ ЗАСТОСУВАННЯ АДАПТИВНИХ МЕТОДИК ОЦІНЮВАННЯ РИЗИКІВ БЕЗПЕКИ ДЛЯ ВЕБ-ДОДАТКІВ2024-09-10T16:16:41+00:00Олександр РЕВНЮКrevo0708@gmail.comАндрій ПОСТОЛЮКmrapostoliuk@gmail.com<p><em>Проаналізовано вагомість проблеми забезпечення безпеки веб-додатків в сучасних умовах та наголошено, що найбільшими загрозами в цій області є низька обізнаність співробітників у питаннях інформаційної безпеки, слабка парольна політика або повсюдне її невиконання, недоліки в процесах управління оновленням програмного забезпечення, використання небезпечних конфігурацій, і, як це може здатися парадоксальним, неефективним міжмережевим розмежуванням доступу.</em></p> <p><em>Дано опис тестування методами «білого», «сірого» та «чорного ящиків». Висловлена думка, що тестування за принципом «сірого ящика» являє собою комбінацію методів, що використовуються при тестуванні за принципом «чорного ящика», а також технологій і прийомів реверс розробки. Цінність вихідного коду в процесі пошуку вразливостей полягає в тому, що він представляє логіку роботи програми в зрозумілому для дослідника поданні. Аналіз вихідних кодів, на додаток до аналізу методами чорного і сірого ящика дозволяє виявити більше вразливостей для кожного додатка. Зокрема, тестування методом білого ящика в середньому знаходить в 3,5 рази більше вразливостей середнього ступеня ризику в порівнянні з методами чорного і сірого ящика.</em></p> <p><em>На основі виявленого переліку найпопулярніших загроз для веб-додатків і застосування удосконаленої методології сукупного ризику був проведений детальний аналіз даних загроз, а також були виявлені фактори ризику, характерні для кожної із загроз. Ці фактори визначалися на основі доступної статистики.</em></p> <p><em>На прикладі підприємства банківської сфери проведено порівняння методик з оцінки ризиків безпеки для веб-додатків. Наведено критерії переводу показників з кількісних в якісні величини для досліджуваного підприємства. Зроблено такі рекомендації для зниження рівня загроз, щодо заявлених вразливостей: зменшення часу автоматичного виходу з системи при бездіяльності; багатофакторна аутентифікація на веб-додатку. Наприклад, пароль і карта, або пароль і відбиток пальця; установка додатково захисного програмного забезпечення (vipnet та ін.); можливість швидкого відкликання прав, тобто мінімізація збитку за рахунок швидкого з’ясування та припинення несанкціонованих дій; будь-які зміни в позиції співробітника, що тягнуть зміни в його правах, повинні якомога швидше відбиватися на його реальних правах в комп’ютерній системі.</em></p>2024-09-26T00:00:00+00:00Авторське право (c) 2024 Computer systems and information technologieshttps://csitjournal.khmnu.edu.ua/index.php/csit/article/view/312НЕЧІТКА МОДЕЛЬ УПРАВЛІННЯ ЕЛЕКТРОЕНЕРГІЄЮ З ОБРОБКОЮ БЕЗДРОТОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ НА GPU2024-09-02T17:49:59+00:00Олександр САЙalexcdsay@gmail.comКирило КРАСНІКОВkir_kras@ukr.net<p><em>У роботі досліджено методи обробки інформації переданої через бездротові мережі із розробкою програмного забезпечення. Розкрито інноваційні методи передачі даних, такі як оптичні технології, квантову передачу даних та бездротові технології передачі даних. Зазначається, що у сучасному розумінні концепція розподілених обчислень визначає процес зближення (конвергенції) способів розподіленої обробки, таких як GRID, хмарні та туманні обчислення, з поєднанням віртуальних кластерних систем (grid-кластерів, хмарних кластерів та туманних кластерів) в єдину інфокомунікаційну та обчислювальну систему. Наголошується, що на відміну від модемів стільникового зв'язку вузли технології ZigBee мають мікроконтролери з попередньо встановленою операційною системою та флеш-пам'яттю, що дозволяє вирішувати нескладні обчислювальні завдання в режимі реального часу перед відправкою даних. Вирішення таких завдань доцільно виконувати в рамках мультиагентного підходу, який дозволить підвищити ефективність використання сенсорних вузлів та всієї сенсорної мережі. Розкрито переваги мультиагентної технології туманних обчислень на базі сенсорних вузлів бездротової мережі стандарту ZigBee. Описано метод мультиагентної обробки сенсорної інформації та основні його складові. Окреслено архітектуру системи розподіленої обробки сенсорних даних, яка включає 4 програмно-апаратних рівня: Термінальні сенсорні вузли та контролери вимірювальних приладів та приладів автоматики, що реалізують туманні обчислення; Координатори, маршрутизатори сенсорних сегментів та модеми стільникового зв'язку, що здійснюють збір, захист та передачу сенсорних даних до центру обробки; Центр обробки даних, що включає кластер серверів для обчислень GRID і сервера хмарного зберігання даних; Клієнтські пристрої для доступу до хмарного сховища, серверів обчислювального кластера та терміналів розподілених туманних обчислень. Підкреслено, що показники та результати прогнозу можуть зберігатися на розподілених сенсорних вузлах або передаватися для накопичення в хмарному сховищі з метою подальшого вилучення та інтелектуальної обробки у GRID кластері центру обробки даних.</em></p>2024-09-26T00:00:00+00:00Авторське право (c) 2024 Computer systems and information technologieshttps://csitjournal.khmnu.edu.ua/index.php/csit/article/view/321ОГЛЯД МЕТОДІВ ТА ІНСТРУМЕНТІВ МОНІТОРИНГУ КОМПОНЕНТІВ ДОВКІЛЛЯ2024-09-12T07:36:01+00:00Тетяна ГОВОРУЩЕНКОtat_yana@ukr.netВ’ячеслав БАЧУКbachuk@i.uaЄлизавета ГНАТЧУКhnatchuky@khmnu.edu.uaІрина ЗАСОРНОВАizasornova@gmail.comХуда Ель БУХІССІbouhissi@gmail.com<p><em>Моніторинг компонентів довкілля є важливим процесом для визначення рівня забруднення та відслідковування змін у навколишньому середовищі, відіграє ключову роль у забезпеченні здоров'я та комфорту мешканців, а також у збереженні навколишнього середовища. Постійний моніторинг компонентів довкілля є ключовим для забезпечення здоров'я людей, охорони природи та зменшення негативного впливу на клімат та екосистеми, а також для досягнення сталого розвитку. Для боротьби з забрудненням навколишнього середовища необхідно впроваджувати ефективні заходи з обмеження викидів шкідливих речовин, використання екологічно чистих технологій та зелених рішень у всіх галузях господарства, а також збільшення обізнаності суспільства щодо проблеми забруднення навколишнього середовища.</em></p> <p><em>З аналізу розглянутих джерел було визначено закономірність, що інформаційні технології, які в основному застосовуються для моніторингу компонентів довкілля – це або технології Інтернету речей (IoT) із застосуванням сучасних давачів та компонентів для передачі даних, або технології штучного інтелекту, такі як комп’ютерний зір. Рідше прослідковуються такі засоби як використання роботів, БПЛА та цифрових двійників.</em></p> <p><em>Виходячи з критичного аналізу методів і засобів моніторингу компонентів довкілля, виникає необхідність в розробленні таких методів і засобів моніторингу компонентів довкілля, які б: виконували були дешевшими та універсальнішими, ніж наявні аналоги, але при цьому мали не меншу точність та швидкість; відстежували стан довкілля; виявляли джерела забруднення довкілля; попереджали про екологічні катастрофи; оцінювали стан природних ресурсів; підтримували прийняття екологічних рішень; виконували збір та аналіз різноманітних показників довкілля в режимі реального часу; здійснювали оцінку рівня якості та безпечності компонентів довкілля, яка дасть змогу негайно реагувати на зміни якості і швидко вживати необхідних заходів тощо, на що й будуть спрямовані подальші зусилля авторів.</em></p>2024-09-26T00:00:00+00:00Авторське право (c) 2024 Computer systems and information technologieshttps://csitjournal.khmnu.edu.ua/index.php/csit/article/view/317УПРАВЛІННЯ МАСШТАБУВАННЯМ ХМАРНИХ ДОДАТКІВ2024-09-02T17:44:40+00:00Юрій СКОРІНskorin.yuriy@gmail.comІрина ЗОЛОТАРЬОВАizolotaryova@gmail.comЮрій ЛИСТОПАДlistopadyura23@gmail.com<p><em>У статті проаналізовано проблеми моніторингу та управління масштабованістю хмарного застосунку, у рамках даного дослідження був створений модуль моніторингу та управління масштабованістю хмарного застосунку. Розробка включала в себе впровадження автоматичного масштабування, моніторингу за допомогою Prometheus та Grafana, що дозволяє забезпечити високий рівень доступності та ефективності використання ресурсів. Дослідження передбачало проведення аналізу вимог, проєктування системи, розроблення, тестування та оцінку результатів. Завдяки цьому, було досягнуто зростання продуктивності і стабільності системи, а також підвищено здатність до масштабування відповідно до змінюваного навантаження. Модуль демонструє високу адаптивність до змін у вимогах та навантаженні системи, що важливо для бізнес-застосунків, які динамічно розвиваються. Таке рішення сприяє оптимальному розподілу ресурсів і мінімізації витрат на інфраструктуру. Проект повністю відповідає встановленим цілям та завданням, вимогам ефективного управління ресурсами хмарної платформи Amazon Web Services з використанням Terraform, Prometheus та Grafana. Практична цінність розробленого модуля полягає у значному покращенні ефективності використання ресурсів, забезпеченні стабільності сервісів та оптимізації витрат. Проект модулю був апробований та успішно імплементований у тестовому середовищі, де була продемонстрована стійкість та ефективність розробленого рішення. Досвід із впровадження та експлуатації може бути корисним для подальшого розширення та оптимізації хмарних рішень в інших проектах та компаніях, що спеціалізується на наданні хмарних рішень. Результати цього дослідження були апробовані на тестовому середовищі в IT-підприємстві, що спеціалізується на хмарних технологіях. Тестування проходило з метою перевірки функціональності та ефективності розробленого модуля у реальних умовах експлуатації хмарної інфраструктури.</em></p>2024-09-26T00:00:00+00:00Авторське право (c) 2024 Computer systems and information technologieshttps://csitjournal.khmnu.edu.ua/index.php/csit/article/view/314ДЕТЕРМІНОВАНИЙ МЕТОД ГЕНЕРУВАННЯ ТЕКСТОВИХ КОРПУСІВ НА ОСНОВІ СЛОВНИКА2024-09-02T17:47:52+00:00Яків ЮСИНyusyn@pzks.fpm.kpi.uaНаталія РИБАЧОКrybachok@pzks.fpm.kpi.ua<p><em>У даній роботі розглядається проблематика вирішення задач інженерії програмного забезпечення при розробленні інформаційних систем оброблення природної мови. В якості конкретної задачі даної проблематики виділено задачу генерування корпусів текстових даних. Проведено аналіз базового методу CorDeGen – одного із методів генерування корпусів, спеціально розроблених для визначеної проблематики. У даному дослідженні показано, що цей метод має обмежену сферу застосування через використання «штучних» термів для наповнення текстів.</em><br /><em>У роботі запропоновано новий модифікований метод DBCorDeGen, що вирішує даний недолік завдяки використанню додаткового словника термів, що подається на вхід методу. Метод DBCorDeGen зберігає більшість характерних ознак базового методу, що є важливими для його використання при вирішенні задач інженерії програмного забезпечення: детермінованість, швидкодію (включаючи можливість поєднання з паралельною модифікацією), можливість апріорного опису структури та властивостей генерованого корпусу. Єдиним погіршенням відносно базового методу є збільшення кількості вхідних параметрів, проте, у порівнянні з іншими методами генерування корпусів, що представленні у літературі, воно є відносно малим, а за його рахунок значно збільшується сфера застосування корпусів, що генеровані цим методом.</em><br /><em>В якості експериментальної перевірки запропонованого модифікованого методу DBCorDeGen розглянуто задачу аналізу тональності текстів генерованого корпусу. У роботі показано, що при використанні базового методу CorDeGen неможливо отримати результати аналізу тональності, відмінні від нейтральної тональності для всіх текстів, а при використанні запропонованого методу можливо отримувати різні результати, використовуючи різні словники. Таким чином підтверджено те, що запропонований метод DBCorDeGen має більшу сферу застосування, ніж базовий метод.</em></p>2024-09-26T00:00:00+00:00Авторське право (c) 2024 Computer systems and information technologieshttps://csitjournal.khmnu.edu.ua/index.php/csit/article/view/313ЕВОЛЮЦІЯ АРХІТЕКТУРНИХ РІШЕНЬ ДЛЯ РОЗУМНИХ БУДИНКІВ2024-09-02T17:43:49+00:00Юрій ЖОВНІРvpasichnyk@gmail.comЄвген БУРОВyevhen.v.burov@lpnu.ua<p>Основне завдання створення інтелектуального середовища для існування людини стає гарячою сферою застосування останніх досягнень інформаційних технологій. Велика кількість статей, присвячених інтелекту навколишнього середовища, створює потребу в аналізі та роздумах над різними аспектами цього. Метою статті є порівняння та розуміння еволюції архітектурних рішень для інтелектуальних будинків. Починається з визначення основних термінів, наводиться вимоги до систем розумного будинку. Аналіз останніх досліджень в інтелектуальних будинках дозволив побудувати концептуальну карту території. Далі обговорюються різні архітектурні рішення, запропоновані в літературі, з використанням багатошарової моделі. Також були проаналізовані останні розробки в сфері безпеки та управління правами доступу для інтелектуальних будинків. У статті досліджується еволюція архітектурних рішень для розумних домів, що забезпечують комфорт, безпеку та енергоефективність житлових приміщень. На основі аналізу історичних тенденцій, сучасних інновацій та перспективних технологій, визначено ключові етапи розвитку архітектурних рішень для інтелектуальних будинків. Увагу приділено інтеграції технологій Інтернету речей (IoT), систем автоматизації, енергоефективних технологій та їх впливу на архітектурне планування і дизайн житлових приміщень. Стаття охоплює такі аспекти, як адаптивність архітектурних рішень до технологічних змін, інтеграція розумних систем у будівельні конструкції, забезпечення зручного управління та моніторингу домашніх систем, а також підвищення енергоефективності та екологічної стійкості житлових будинків. Окремо розглянуто питання безпеки та конфіденційності в контексті використання розумних технологій. Методи дослідження включають аналіз літератури, порівняння існуючих архітектурних підходів та технологічних рішень, а також експертне оцінювання. Результати дослідження демонструють, як архітектурні рішення еволюціонували від традиційних підходів до сучасних інтегрованих систем, що забезпечують високий рівень комфорту, безпеки та ефективного використання ресурсів. Наукова новизна дослідження полягає у комплексному аналізі еволюції архітектурних рішень для розумних домів з акцентом на технологічні інновації та їх вплив на житлове середовище. Стаття пропонує практичні рекомендації для архітекторів, дизайнерів та розробників розумних систем, що сприяють створенню комфортних, безпечних та екологічно сталих житлових приміщень.</p>2024-09-26T00:00:00+00:00Авторське право (c) 2024 Computer systems and information technologieshttps://csitjournal.khmnu.edu.ua/index.php/csit/article/view/337МЕТОДОЛОГІЯ РОЗРОБЛЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ТЕХНОЛОГІЇ БЕЗПЕКООРІЄНТОВАНОГО УПРАВЛІННЯ СОЦІО-ЕКОНОМІЧНИМИ СИСТЕМАМИ НА ОСНОВІ НЕЧІТКОЇ ЛОГІКИ2024-11-04T08:01:45+00:00Маріанна ШАРКАДІmarianna.sharkadi@uzhnu.edu.ua<p><em>У сучасних умовах соціо-економічні системи стикаються з дедалі складнішими викликами, що пов’язані з високим рівнем невизначеності, ризиками та швидкими змінами зовнішнього середовища. Це обумовлює необхідність розроблення ефективних методів управління, які здатні забезпечити надійність і гнучкість прийняття рішень. Дослідження спрямоване на створення методології розроблення та застосування інформаційної технології безпекоорієнтованого управління, що базується на принципах нечіткої логіки. Нечітка логіка, заснована на теорії нечітких множин, розробленій Лотфі Заде, є потужним інструментом для роботи з неповними та нечіткими даними, що дозволяє моделювати складні системи та процеси, де традиційні підходи можуть бути неефективними.</em></p> <p><em>У роботі розглядаються особливості використання нечіткої логіки для створення моделей, які враховують можливі ризики та сприяють прийняттю обґрунтованих рішень навіть за умов обмеженої інформації. Запропонована методологія дозволяє інтегрувати різноманітні джерела даних, обробляти їх у реальному часі та надавати рекомендації щодо управління ризиками та забезпечення безпеки соціо-економічних систем. У дослідженні також описується структура технології, яка включає етапи збору даних, фазифікації, нечіткого висновку, дефазифікації та підтримки прийняття рішень. Системи, що базуються на нечіткій логіці, демонструють високу адаптивність, стійкість до змін і здатність працювати в умовах непередбачуваних змін.</em></p> <p><em>Результати дослідження підтверджують, що запропонована інформаційна технологія може бути застосована в різних галузях, таких як транспорт, охорона здоров’я та промисловість, для підвищення рівня безпеки та ефективності управлінських рішень. Використання запропонованої методології допомагає знижувати ризики, підвищувати якість управління та адаптивність до змін зовнішніх умов, що є ключовими вимогами у сучасному управлінні.</em></p>2024-09-26T00:00:00+00:00Авторське право (c) 2024 Computer systems and information technologies