МЕТОД ОРГАНІЗАЦІЇ МІЖМОДУЛЬНОГО ОБМІНУ ДАНИМИ
DOI:
https://doi.org/10.31891/csit-2024-1-6Ключові слова:
мультипроцесор, міжмодульна взаємодія, програмована структура, алгоритм, розпаралелювання, обмін данимиАнотація
Метою даної статті являється розробка і опис методу організації міжмодульного обміну даними, який засновано на параметричному представлені підсистем, а також оцінювання ефективності розробленої мультипроцесорної обчислювальної системи.
Авторами пропонується метод організації міжмодульних обмінів, який заснований на параметричному представлені підсистеми. При розробці програм з використанням алгоритмів розпаралелювання використовуються параметри, які задають підсистему конкретними значеннями, які визначаються при формуванні підсистеми. Це робить програму незалежною від графа міжмодульних зв'язків підсистеми, на базисі якої ця програма буде реалізована.
Ефективність обчислювальної системи залежить від комплексу характеристик, до якого входять: продуктивність, надійність, ймовірність результатів, стійкість, технологічність та інші. Для порівняння обчислювальних систем у якості критерія ефективності необхідно прийняти комплексний показник, який буде враховувати основні показники. На жаль, у теперішній час немає подібного загальноприйнятого критерія ефективності обчислювальної системи.
Реальна ефективність обчислювальної системи визначається часом виконання свого функціонального призначення. Відповідно, чим надійніше система, тим більше відносного часу вона використовується за призначенням та, тим більша її ефективність. Таким чином, при порівнянні обчислювальних систем необхідно порівнювати їх продуктивності з урахуванням реальної надійності системи. При цьому, в залежності від класів задач, які вирішуються змінюється вплив різних показників ( у тому числі надійності) на ефективність системи.
За результатами проведених досліджень можна зробити наступні висновки, найбільш ефективними є обчислювальні системи, які реалізовані на розробленому обчислювальному модулі. Цей факт наглядно видно з порівняння часу, який було витрачено на обчислення не тільки тестового завдання, але й при обчисленні тестового рівняння із тестовими параметрами.