ОСОБЛИВОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТА КОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ДЛЯ СУПРОВОДУ ПРОЄКТНИХ ПРОЦЕСІВ У РОЗПОДІЛЕНИХ КОМАНДАХ
DOI:
https://doi.org/10.31891/csit-2023-4-5Ключові слова:
інформаційні технології, комунікаційні технології, розподілені команди, платформи для управління проектами, модель управління проєктами, сервіси управління проєктами, автоматизації проєктних процесів, інструменти для спільної роботи, інструменти для документаціїАнотація
У дослідженні представлено глибокий аналіз ролі інформаційних та комунікаційних технологій (ІКТ) у контексті управління проєктними процесами в розподілених командах. Основна увага приділена класифікації та оцінці ефективності комунікаційних та інформаційних технологій як інструментів, які значно підвищують продуктивність та сприяють оптимізації робочих процесів у таких розподілених командах. Наведено основні трактування поняття розподіленості в проєктних командах.
Методологічний підхід статті базується на комплексному аналізі існуючих проблем комунікації та інформаційного обміну в розподілених командах. Використано системний підхід для структурування і визначення головних каналів комунікації, заснованих на ієрархічній діаграмі, розробленій на основі експертних оцінок та аналізу робочих процесів.
У результатах дослідження представлено детальний порівняльний аналіз широко застосовуваних платформ для управління проєктами, таких як Trello, Asana, Jira, Microsoft Project, і ін., з акцентом на їх функціональні можливості, сфери застосування й моделі управління проєктами та призначення в розрізі розподіленості в проєктних командах.
Автори здійснили комплексне порівняння комунікаційних та інформаційних систем, в результаті виявлено ряд основних тенденцій використання ІКТ у проєктному менеджменті за останні чотири роки. Особливу увагу приділено найбільш популярним інструментам, визначенню їх унікальних особливостей та потенціалу застосування у різноманітних проєктах. Також розглянуто інноваційні підходи до автоматизації проєктних процесів в контексті платформ управління проєктами для розподілених команд, з пропозицією нового алгоритму їх імплементації.
Проведений аналіз у роботі вносить важливий вклад у розуміння того, як інформаційні та комунікаційні технології можуть бути застосовані для покращення ефективності та продуктивності розподілених команд, зокрема в аспектах супроводу проєктних процесів. Дослідження сприяє глибокому розумінню ключових факторів, що впливають на успішну інтеграцію розглянутих технологій в сучасні проєктні практики.
