АНАЛІЗ ПІДХОДІВ ПРОЄКТУВАННЯ ОНТОЛОГІЧНИХ МОДЕЛЕЙ АДАПТИВНОЇ ПРОГРАМНОЇ СИСТЕМИ
DOI:
https://doi.org/10.31891/csit-2024-3-2Ключові слова:
онтологія, адаптивне програмне забезпечення, адаптивна система, метрика онтології, оцінка онтологіїАнотація
В роботі проаналізовані підходи до проєктування онтологічних моделей адаптивних програмних систем. Для оцінювання якості спроєктованих онтологій використано спеціалізовані групи метрик, що дозволяють визначити недоліки в структурі та функціонування моделі. Проведено аналіз використання онтологічних моделей у процесі проєктування та розробки адаптивних програмних систем. Встановлено, що онтологічний підхід дозволяє більш ефективно представити предметну область, що в свою чергу покращує процес конфігурування програмного забезпечення. Використання онтологічних моделей дозволяє гнучко реагувати на зміни вимог користувачів без необхідності безпосереднього оновлення початкового коду програмного забезпечення.
Представлено процес проєктування онтологій на основі класичного та абстрактного підходів. Визначено, що використання класичного підходу до проєктування онтологічних моделей може ускладнювати процес адаптації через необхідність зміни структури та реконфігурації системи. Для вирішення даної проблеми запропоновано абстрактний підхід який забезпечує динамічність процесу адаптації, без необхідності повної реконфігурації системи.
Визначено набір спеціалізованих метрик, які дозволяють проаналізувати онтологічну модель програмної системи, оцінюючи її синтаксичну і семантичну якість, відповідність правилам, інтероперабельність та можливість розширення. Проведено порівняльний аналіз абстрактного та класичного підходів до проєктування онтологічних моделей на основі визначених структурних метрик, а також метрик схеми та наповнення бази знань. Отримані значення структурно-ієрархічних метрик підтверджують якість та ефективність запропонованих підходів. Відповідно до визначених метрик, відсутність циклів та заплутаності у онтологічній моделі вказує на коректність побудови структури з точки зору ергономіки та можливість подальшої зміни структури та наповнення онтологічної моделі. Проаналізовані значення метрик схеми та наповнення бази знань демонструють кращу ефективність абстрактного підходу у процесі визначення конфігурації програмного забезпечення, який надає швидше та коректніше опрацювання онтологічних SWRL правил під час адаптації.
