МЕТОД СИНТЕЗУ МАСШТАБОВАНОЇ АРХІТЕКТУРИ РОЗПОДІЛЕНИХ КОМП₴ЮТЕРНИХ СИСТЕМ, СТІЙКИХ ДО АТАК СОЦІАЛЬНОЇ ІНЖЕНЕРІЇ

Анотація

Соціальна інженерія залишається одним із найнебезпечніших класів загроз для сучасних розподілених комп’ютерних систем, у яких оброблення подій, доступ до ресурсів та механізми захисту виконуються на великій кількості гетерогенних вузлів. Зростання масштабів архітектур, поява багатоканальних сценаріїв взаємодії, віддалених користувачів і високий рівень динамічності створюють додаткові виклики для синтезу систем, здатних підтримувати стійкість до атак соціальної інженерії. У дослідженні запропоновано методи та засоби синтезу розподілених систем, орієнтованих на забезпечення структурної, поведінкової та функціональної стійкості до таких атак.

Основою підходу є використання популяційної багатоагентної моделі середнього поля, яка дає змогу розглядати велику кількість вузлів як узгоджену систему локальних детекторів, що взаємодіють через агрегований простір станів. Це дозволяє описувати вплив атак не на окремі компоненти, а на всю розподілену систему загалом, а також оцінювати її реакцію через інтегральні індикатори ризику та резильєнтності. У роботі формуються узагальнена модель розподіленої системи, визначаються ролі різних типів вузлів, засобів захисту та каналів взаємодії, а також описується методологія синтезу архітектури, що охоплює класифікацію локальних дій, механізми координації та критерії оцінювання.

Особливу увагу приділено інтеграції захисних механізмів компонентів обману, багатофакторної автентифікації, механізмів фільтрації та сегментації  у структуру розподіленої системи. Запропоновано методи оптимізації розподілу цих засобів на різних рівнях архітектури відповідно до динаміки середнього поля та цільових вимог до стійкості. Розроблено ітеративний підхід до синтезу архітектури, який поєднує адаптацію локальних стратегій вузлів із налаштуванням глобальних параметрів системи.

Отримані результати демонструють, що використання концепції середнього поля забезпечує масштабованість рішень, узгодженість поведінки вузлів, а також підвищує здатність розподіленої системи протидіяти атакам соціальної інженерії в умовах невизначеності та високої варіативності сценаріїв.

Запропонований метод може бути використаний для проектування, модернізації та інженерного синтезу реальних розподілених комп’ютерних систем, що функціонують у критичних середовищах.