ОГЛЯД ІНСТРУМЕНТІВ ТА ТЕХНОЛОГІЙ ДЛЯ ПСИХОЕМОЦІЙНОГО СКРИНІНГУ ТА ВИЗНАЧЕННЯ СТАНУ ПАЦІЄНТІВ З ДЕПРЕСІЄЮ

Анотація

Стаття присвячена комплексному аналізу сучасного стану та перспектив розвитку інформаційних технологій для психоемоційного скринінгу пацієнтів із депресивними розладами. Актуальність дослідження зумовлена глобальним зростанням поширеності психічних порушень, що в умовах сучасних викликів, зокрема воєнного стану, набуває масштабів критичної загрози для суспільного здоров’я та економічної стабільності. У роботі проведено систематизацію наукових джерел, що дозволило ідентифікувати ключові тренди у сфері цифрової психіатрії. Основну увагу приділено порівняльному аналізу існуючих методів за вісьмома фундаментальними критеріями, які визначають придатність технології до реального клінічного впровадження. Серед них виділено наявність алгоритмів прийняття рішень, механізми маршрутизації пацієнтів на первинній ланці медичної допомоги, використання валідованих психометричних інструментів, інтеграцію з електронними медичними картками, системи сповіщень у реальному часі, адаптацію під індивідуальну норму користувача, етичну прозорість та дослідження об’єктивних поведінкових маркерів. Результати аналізу свідчать про значну фрагментарність існуючих рішень – при високій зацікавленості дослідників у використанні біомаркерів (голосу, айтрекінгу, електроенцефалографії та локомоторної активності) та штучного інтелекту, спостерігається майже повна відсутність систем, інтегрованих у державну медичну інфраструктуру. Виявлено, що більшість існуючих мобільних застосунків та кіберфізичних систем функціонують ізольовано від первинної ланки медичної допомоги, що ускладнює своєчасну діагностику та безперервність лікування. Особливий акцент у роботі зроблено на важливості цифрового фенотипування, яке дозволяє об’єктивізувати стан пацієнта через моніторинг рухової активності, проте доведено, що такі дані мають обов’язково поєднуватися з класичними клінічними протоколами. Обґрунтовано, що відсутність інтеграції з електронними медичними записами та формалізованих алгоритмів маршрутизації є головними бар’єрами на шляху до створення ефективної системи національного скринінгу. На основі виявлених «білих плям» у світовій науковій практиці автором доведено необхідність розробки уніфікованої інформаційної технології, яка б виступала повноцінною ланкою медичного процесу. Сформований аналітичний базис статті слугує теоретичним підґрунтям для проєктування нової інформаційної технології, здатної забезпечити замкнений цикл «моніторинг – діагностика – маршрутизація – лікування». Наукова новизна роботи полягає у системному підході до оцінювання технологій скринінгу, що дозволяє чітко визначити вектори подальших досліджень у напрямку створення інформаційної технології, адаптованої до потреб сучасної системи охорони здоров’я.