ВИБІР ДАНИХ В СИСТЕМАХ ТА ЗАСОБАХ ПРОТИДІЇ КОМП’ЮТЕРНИМ АТАКАМ З УРАХУВАННЯМ ІСТОРИЧНОГО АСПЕКТУ ЇХ ВИКОРИСТАННЯ

Анотація

У статті розглянуто проблему вибору даних для систем та засобів протидії комп'ютерним атакам у корпоративних мережах в умовах постійного зростання обсягів інформації, високої динамічності інформаційних потоків та обмеженості обчислювальних ресурсів. Показано, що ефективність функціонування сучасних систем протидії комп'ютерним атакам значною мірою залежить не лише від якості алгоритмів виявлення загроз, а й від своєчасного забезпечення процесів прийняття рішень актуальними, релевантними та найбільш цінними даними. Обґрунтовано, що використання всього накопиченого масиву інформації призводить до зростання часу її оброблення, збільшення інформаційної надлишковості та зниження оперативності реагування на комп'ютерні атаки, тоді як надмірне скорочення обсягів даних може спричинити втрату важливої інформації, необхідної для виявлення складних або повторюваних загроз.

Запропоновано метод вибору даних для систем та засобів протидії комп'ютерним атакам, який базується на комплексному використанні глибини горизонту аналізу, механізмів самонавчання та попереднього досвіду функціонування системи. Особливістю методу є інтегроване оцінювання даних за сукупністю критеріїв, що дозволяє враховувати їхню поточну актуальність, прогнозовану корисність у різних часових горизонтах, результати попереднього використання та здатність адаптивно змінювати параметри вибору відповідно до змін інформаційного середовища. На відміну від існуючих підходів, запропонований метод забезпечує інтелектуальний вибір даних із урахуванням взаємозв'язку між історичною ефективністю інформації, її перспективною значущістю та результатами самонавчання системи.

Для реалізації запропонованого методу розроблено архітектуру підсистеми пам'яті систем та засобів протидії комп'ютерним атакам, яка забезпечує накопичення, класифікацію, оптимізацію, модифікацію та адаптивний вибір даних відповідно до потреб засобів різних рівнів. Запропонована архітектура дозволяє підтримувати баланс між повнотою, тривалістю зберігання та актуальністю інформації, зменшувати інформаційну надлишковість, скорочувати час доступу до критично важливих даних і підвищувати ефективність інформаційного забезпечення процесів прийняття рішень.

Практичне значення отриманих результатів полягає у можливості використання запропонованого методу під час розроблення інтелектуальних підсистем пам'яті систем та засобів протидії комп'ютерним атакам у корпоративних мережах, що забезпечує підвищення точності вибору даних, прискорення процесів аналізу інформації, покращення адаптивності систем до зміни умов функціонування та підвищення ефективності виявлення й нейтралізації комп'ютерних атак.

Перспективи подальших досліджень полягають у розробленні математичної моделі адаптивного налаштування вагових коефіцієнтів методу вибору даних, удосконаленні механізмів самонавчання з використанням сучасних методів штучного інтелекту та експериментальній оцінці ефективності запропонованого методу в реальних корпоративних мережах за різних сценаріїв реалізації комп'ютерних атак.