МЕТОД ФОРМУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ СЕРВІСІВ НА ОСНОВІ ФУНКЦІОНАЛЬНИХ КОМПОНЕНТІВ ІНФОРМАЦІЙНО-ТЕХНОЛОГІЧНОЇ ПЛАТФОРМИ

Анотація

Сучасні інформаційно-технологічні платформи забезпечують функціонування цифрових середовищ шляхом інтеграції інформаційних ресурсів, технологічної інфраструктури, аналітичних компонентів, інформаційних сервісів, користувачів та інтелектуальних агентів. Водночас існуючі підходи до формування інформаційних сервісів переважно ґрунтуються на композиції програмних компонентів і недостатньо враховують функціональну структуру платформи, взаємозв'язки між її компонентами та закономірності функціонування інформаційно-технологічної екосистеми. Метою роботи є розроблення методу формування інформаційних сервісів на основі функціональних компонентів інформаційно-технологічної платформи шляхом визначення методологічних принципів, формалізації процесу композиції компонентів і побудови концептуальної моделі формування цифрових сервісів. Методологія дослідження ґрунтується на системному, сервісно-орієнтованому та екосистемному підходах, структурно-функціональному аналізі, концептуальному моделюванні та формалізації процесів побудови інформаційних сервісів. Особливу увагу приділено встановленню взаємозв'язків між функціональними вимогами, технологічними й аналітичними компонентами, сценаріями взаємодії та цифровими сервісами. Результати дослідження полягають у формуванні методу, який охоплює послідовність переходу від функціональних вимог до композиції компонентів, побудови інформаційних сервісів та їх інтеграції у сценарії взаємодії користувачів та інтелектуальних агентів. Сформульовано методологічні принципи функціональної завершеності, відповідності вимогам, сценарної орієнтації, композиційності, слабкого зв'язування, повторного використання, інтероперабельності, адаптивності й персоналізації, контрольованої автономності та безпеки за проєктом. Наукова новизна полягає у розробленні методу формування інформаційних сервісів, який встановлює причинно-наслідковий зв'язок між функціональними компонентами інформаційно-технологічної платформи, принципами їх композиції та цифровими сервісами. Практичне значення результатів полягає у можливості використання запропонованого методу під час проєктування інформаційно-технологічних платформ різного призначення, зокрема платформ Smart City, цифрових двійників, систем підтримки прийняття рішень, науково-дослідницьких інформаційних систем та багатоагентних середовищ. Подальші дослідження доцільно спрямувати на автоматизацію композиції сервісів, оцінювання їх якості та інтеграцію генеративного штучного інтелекту в процес формування інформаційних сервісів.