АДАПТИВНЕ PID-РЕГУЛЮВАННЯ ПОЛОЖЕННЯ БПЛА ЗА ВІЗУАЛЬНИМ ЗМІЩЕННЯМ
DOI:
https://doi.org/10.31891/csit-2026-3-6Ключові слова:
адаптивне PID-регулювання, безпілотний літальний апарат, візуальне зміщення, візуальна навігація, Gazebo, ArduPilotАнотація
Керування безпілотними літальними апаратами (БПЛА) на основі візуального зміщення потребує роботи регулятора положення безпосередньо з похибками в координатах зображення з одночасною адаптацією до змін умов руху та обмеженого діапазону керуючих впливів. У дослідженні запропоновано метод адаптивного налаштування коефіцієнтів PID-регулятора для проходження БПЛА маршруту з використанням візуального зміщення, оціненого за даними камери, спрямованої вниз. Регулятор працює в піксельному просторі зображення та змінює коефіцієнти PID залежно від поточного режиму руху, достовірності візуального позиціонування, прогресу проходження маршруту, поперечної похибки та насичення керуючого сигналу. Насичення опрацьовується окремо для двох осей площини зображення, що дає змогу для осі, на якій виникло насичення, застосовувати обмежену конфігурацію коефіцієнтів, тоді як інша вісь зберігає конфігурацію, що відповідає поточному режиму руху. Запропонований метод було реалізовано та оцінено в середовищі Gazebo/ArduPilot Software-in-the-Loop і порівняно з PID-регулятором із фіксованими коефіцієнтами. Попередні тести під час розроблення також включали трикутні та зигзагоподібні маршрути, однак ці запуски не входили до фінальної статистичної валідації. Фінальний набір валідаційних даних складався зі 100 експериментальних запусків, по 50 запусків для кожного режиму керування, виконаних на одному наперед заданому квадратному маршруті за однакової конфігурації моделювання. Ефективність оцінювали за часткою успішного завершення маршруту, показниками траєкторної похибки, поперечною похибкою, часом завершення маршруту та часткою роботи в режимі насичення керуючого сигналу. Частки завершення маршруту порівнювали за допомогою точного критерію Фішера, а неперервні показники на рівні окремих запусків аналізували за допомогою критерію Манна–Вітні з поправкою Холма на множинні порівняння. Адаптивний регулятор успішно завершив 46 із 50 валідаційних запусків, що відповідає частці завершення маршруту 92%, тоді як регулятор із фіксованими коефіцієнтами завершив 35 із 50 запусків, що відповідає 70%. Різниця часток завершення була статистично значущою. Для успішно завершених маршрутів після застосування поправки Холма статистично значущих відмінностей в основних показниках траєкторної похибки не виявлено. Середня частка роботи в режимі насичення керуючого сигналу зменшилася з 52,60% для регулятора з фіксованими коефіцієнтами до 48,00% для адаптивного регулятора, і ця різниця залишалася статистично значущою після поправки на множинні порівняння. Отримані результати свідчать, що за досліджених умов моделювання запропонований метод адаптивного налаштування коефіцієнтів PID-регулятора був пов’язаний із вищою часткою успішного завершення маршруту та меншою роботою на межах керуючих впливів без статистично значущого погіршення спостережуваної точності проходження траєкторії. Висновки обмежені дослідженою валідацією на квадратному маршруті та середовищем Software-in-the-Loop і потребують подальшої перевірки на додаткових геометріях маршрутів, за наявності збурень і в натурних експериментах з БПЛА.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 Mykola SUSLO, Volodymyr KAZYMYRA

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
